Стоматологічні матеріали купують терапевтичні та ортопедичні кабінети, а також лабораторії, які працюють з клініками. Розділ містить пломбувальні і лікувальні матеріали, засоби для ендодонтичної роботи, матеріали для фіксації та виготовлення ортопедичних конструкцій, засоби для оклюзії й ретракції, пародонтологічні матеріали та допоміжні позиції. Вибір залежить від процедур, які виконує лікар, і від системи робіт, яку використовує клініка.
Основні групи товарів
- Пломбувальні матеріали, адгезивні та дентинні пасти, допоміжні матеріали для пломбування.
- Ендодонтичні матеріали, зокрема розчини гіпохлориту натрію та ендодонтичні гелі.
- Лікувальні та профілактичні матеріали, індикатори карієсу, засоби для зниження чутливості.
- Матеріали для фіксації ортопедичних конструкцій, тимчасові фіксатори та цементи.
- Пластмаси та матеріали для виготовлення й реставрації ортопедичних конструкцій.
- Засоби для оклюзії та ретракції, пародонтологічні матеріали, аксесуари й засоби догляду.
Що порівнювати під час вибору
Для більшості матеріалів важливими є консистенція і призначення. Для пломбувальних матеріалів окремо перевіряють, для якої тканини зуба вони призначені, та сумісність з адгезивною системою. Для фіксаційних матеріалів порівнюють тип конструкції, яку буде фіксувати клініка, і галузь застосування.
Для ендодонтичних розчинів порівнюють діючу речовину, концентрацію, форму випуску та призначення, тобто для якого етапу обробки кореневих каналів вони підходять. Для лікувальних і профілактичних засобів варто звертати увагу на мету використання: профілактика карієсу, зниження чутливості, вибілювання або гемостаз.
Для пластмас важливі спосіб полімеризації, консистенція і метод моделювання. Для оклюзійних спреїв і засобів ретракції порівнюють колір, призначення і спосіб нанесення.
Сумісність і супутні витратні матеріали
Матеріали однієї системи зазвичай розраховані на спільне використання. Адгезивні компоненти, пасти і полімерні матеріали підбирають разом, щоб уникнути несумісних реакцій. Матеріали для фіксації підбирають з урахуванням того, з чим буде працювати клініка: металом, керамікою чи композитом, а також з адгезивними системами, які вже використовуються.
Разом із матеріалами зазвичай купують змішувальні блоки, насадки для змішування, аплікатори, полірувальні диски та штрипси, артикуляційний папір, кофердам з аксесуарами для його використання і ендодонтичні голки. Ці позиції є витратними, тому їх варто планувати з запасом.
Зберігання та термін придатності
Матеріали зберігають за умовами, які вказав виробник: у заводській упаковці, щільно закритими, без прямого світла і за потрібної температури. Світлополімерні матеріали тримають подалі від джерел світла, а пасти і цементи — у закритих шприцах і тюбиках, які після використання одразу закривають.
Розчини з діючою речовиною зберігають в оригінальній упаковці з маркуванням, окремо від продуктів і засобів побутової хімії. Матеріали не переливають в іншу тару і не змішують різні партії без вказівки виробника. Термін придатності вказаний на упаковці, а для відкритих позицій його варто перевіряти за інструкцією.
Для пародонтологічних, профілактичних і пломбувальних матеріалів дотримуються тієї самої логіки: зберігання за інструкцією, контроль терміну і облік відкритих позицій у кабінеті.
Як скласти закупівельний список
Список зручно будувати за процедурами: терапевтичні прийоми, пломбування, ендодонтія, фіксація конструкцій, оклюзійні роботи. Для кожної процедури вказують матеріали, які використовуються, та допоміжні позиції. Після цього список порівнюють з наявними запасами і визначають, які позиції купуються регулярно, а які разово, коли клініка розширює напрямок роботи.
Типові помилки під час вибору
- Закупівля матеріалів різних систем без перевірки їх сумісності між собою.
- Купівля великих упаковок відкритих позицій, які не встигають використатися до закінчення терміну придатності.
- Вибір матеріалу без урахування того, з якою тканиною або конструкцією він буде працювати.
- Відсутність запасу витратних насадок, аплікаторів і полірувальних дисків, через що прийом затримується.
Облік відкритих позицій
Для матеріалів, які відкриваються і використовуються частинами, корисно позначати дату відкриття на упаковці та вести просту відмітку про залишок. Це дає змогу не використовувати прострочені або пошкоджені позиції і планувати замовлення заздалегідь. Відповідальною варто призначити одну особу, яка контролює облік і строки придатності, щоб у кабінеті не було розбіжностей.
Комунікація з пацієнтом
Перед процедурами, де використовуються конкретні матеріали, лікар пояснює пацієнту їх призначення в межах протоколу клініки. Пояснення має спиратися на інструкцію виробника та внутрішні правила закладу, а не на загальні твердження про матеріал.
Показання, протипоказання, режими роботи та параметри застосування наведені в інструкції виробника.
