Фіксація коронки або мосту
Фіксація коронки або мосту — приєднання готової ортопедичної конструкції до підготовлених зубів або опор.
Що це за робота
Фіксація є завершальним етапом ортопедичного лікування, коли коронка або міст з'єднується із зубом чи опорними зубами фіксуючим цементом. Роботу виконує лікар-стоматолог-ортопед у кабінеті, асистент готує матеріали і ізолює поле. Від якості фіксації залежать щільність прилягання, стабільність конструкції і стан тканин навколо неї.
Конструкцію перед фіксацією перевіряють на місці, очищають від тимчасового матеріалу і обробляють поверхні згідно з протоколом. Для роботи потрібні засоби ізоляції сухого поля, фіксуючий матеріал, змішувальні насадки, інструменти для видалення надлишків і засоби для контролю прикусу.
Етапи і що потрібно
-
1Зняття тимчасової конструкції і очищення
Тимчасову коронку або міст знімають, а зуб очищають від залишків цементу і тимчасового матеріалу. Для цього використовують інструмент для зняття коронок.
-
2Ізоляція сухого поля
Зону фіксації ізолюють від слини, щоб цемент тримався на чистій і сухій поверхні. Використовують коффердам, ватні валики та слиновідсмоктувачі.
-
3Підготовка фіксуючого матеріалу
Цемент або композит змішують за інструкцією виробника, щоб отримати однорідну масу потрібної консистенції.
-
4Нанесення цементу і установка конструкції
Тонкий шар матеріалу наносять на внутрішню поверхню коронки або мосту, після чого конструкцію встановлюють на опори. Матеріал дозують дозатором.
-
5Видалення надлишків цементу
Надлишки цементу прибирають до затвердіння, щоб край конструкції був гладким і не травмував ясна.
-
6Перевірка прикусу і полірування
Контакти з протилежним рядом перевіряють артикуляційним папером, а за потреби край конструкції полірують.
На що звернути увагу при закупівлі
Перевірте сумісність цементу з матеріалом конструкції, наявність дозаторів і насадок, а також запас засобів ізоляції на прийом. Конкретний протокол визначає лікар і інструкція виробника матеріалу.
Детальніше в довіднику
Інші задачі: Ортопедія та ортодонтія
Сторінка допомагає скласти список закупівлі і не є клінічною інструкцією. Показання, протокол і режими визначає лікар, технік чи майстер відповідно до інструкції виробника матеріалу.