Зуботехнічні воски використовують для моделювання майбутньої конструкції перед литтям, фіксації частин протеза, виготовлення воскових шаблонів і прикусних валиків. Воскова модель точно відтворює форму виробу, а після вилучення воску порожнина заповнюється сплавом або пластмасою. Тому властивості воску, такі як пластичність, стабільність розмірів і поведінка під час видалення, мають значення для точності роботи.
Види та відмінності
За призначенням розрізняють моделювальні воски, які формують каркаси та коронки, інлейні воски для вкладок та вставок, базисні воски для моделювання базисів знімних протезів і липкі воски, які тимчасово з'єднують частини конструкції. Липкий віск м'який і добре тримається на поверхні, тоді як моделювальний має більш стабільну форму та менше схильний до деформації за кімнатної температури.
За формою випуску воски бувають у пластинах, стрижнях, брикетах і гранулах. Пластини зручні для розкроювання і моделювання, брикети та гранули використовують для великих заготовок або розплавлення. Окремо варто звертати увагу на кольорові воски, які допомагають відрізняти шари і ділянки конструкції.
На що дивитися під час вибору
- Призначення воску: моделювання каркаса, вкладка, базис або тимчасове з'єднання.
- Пластичність і м'якість при нагріванні, які визначають, наскільки легко віск формується руками або інструментом.
- Твердість за кімнатної температури, що впливає на стабільність моделі під час роботи.
- Залишкова зольність, тобто кількість золи після вигорання. Для литтєвих робіт вона має бути мінімальною, інакше в литві з'являться домішки.
- Форма випуску, зручна для конкретного способу роботи.
- Колір, якщо потрібно розрізняти шари або ділянки.
Зберігання та обробка
Воски зберігають у прохолодному сухому місці, у закритій упаковці. Тепло і тривалий прямий сонячний вплив змінюють твердість і можуть призвести до деформації заготовок. Пластини і брикети не кладуть один на одного в нагрітому стані, щоб вони не злипалися.
Віск нагрівають поступово і до потрібної пластичності, не доводячи до кипіння. Перегрів погіршує якість матеріалу, змінює його склад і може спричинити опіки. Для роботи використовують чисті інструменти, щоб уникнути забруднення воску стороннім матеріалом. Залишки воску з інструментів і поверхні знімають до того, як вони застигнуть і змінять рельєф.
Під час моделювання важливо стежити за товщиною шарів. Надто тонкий віск легко деформується, а занадто товстий може дати усадку і спотворити деталь після відливання. Тому моделюють поступово, з перевіркою на моделі та з урахуванням того, що віск під час застигання трохи змінює обсяг.
Восковий шаблон зберігають у стабільних умовах до литтєвого процесу. Якщо модель довго лежить на сонці або в теплому приміщенні, вона може прогнутися або втратити форму, що призведе до неточності литва.
Для фіксації частин протеза віск наносять невеликою порцією і розплавляють лише в потрібній ділянці. Так зберігається точність з'єднання, а зайві краплі не потрапляють на сусідні поверхні моделі. Пластичність воску також залежить від температури приміщення, тому роботу виконують у стабільних умовах.
Точні температурні режими, методику моделювання та параметри литтєвого процесу наведено в інструкції виробника.